Доступність до об'єктів житлового та громадського призначення для людей з особливими потребами. Київ – 2006 видання III, доповнене

Доступність до об'єктів житлового та громадського призначення для людей з особливими потребамиДоступність середовища для кожної людини вимірюється її потребами, обсягом та характером діяльності. Люди користуються житлом, навчаються, працюють, подорожують, купують товари, відвідують кіно, парки, займаються спортом, при потребі лікуються, і все це відбувається в певному середовищі. Якщо новонароджений малюк подорожує у мами на руках чи у візочку, то в той же час його мама має вибрати відповідний маршрут для прогулянки та закупів, управлятися з дитячим візком. Чи може вона вільно і безпечно подолати перехрестя, заїхати в магазин, щоб не лишати дитину надворі? А як виглядає маршрут старої і немічної бабусі, якій треба в аптеку, до нотаріуса чи у відділ соціального забезпечення? Чи легко їй подолати слизькі та обмерзлі взимку сходи, особливо коли вони не мають поруччя? Ще більш проблематичним є пересування людини, яка постійно користується візком – і вдома, й на роботі, і в транспорті. Сходи, високі бордюри, вузькі двері не дозволяють людям з особливими потребами дістатись до приміщення, перейти на той бік вулиці, скористатись громадським транспортом чи телефоном.

У посібнику зібрані нормативно-правові документи, що стосуються забезпечення безперешкодного доступу маломобільних груп населення до об’єктів житлового та громадського призначення; будівельні та архітектурні нормативи та стандарти України; методики визначення доступності, тощо.

Дополнительная информация